Хуторівка після реконструкції — симпатично та небезпечно

Alexander Shutyuck
9 min readDec 20, 2020

Скористався вчора гарною погодою та прогулявся вздовж вулиці Хуторівка, яку щойно відкрили після реконструкції. Тому давайте разом подивимося, що вийшло, порівняємо з тим, що було та трохи пофантазуємо, як могло би бути. Трохи згодом буде також відео на моєму Ютуб-каналі — підписуйтеся, щоби не пропустити :)

2. Починаємо нашу прогулянку з Сихівського мосту.

3. Ось такий вид відкривається з мосту на Хуторівку.

4. А так це ж місце виглядало до реконструкції (конкретно це фото з 2013 року). За генпланом ця вулиця має доходити аж до Зеленої і роками на недобудованих смугах був просто паркінг за парканом.

5. В процесі реконструкції тут проклали тролейбусну лінію та зробили тут кінцеву зупинку 23 тролейбусу, який раніше ходив на автовокзал. Теоретично, між сихівськими трамваями та цим тролейбусом тепер можна робити пересадку, але на ділі це дуже незручно, бо відстань між зупинками немаленька, а про зручні підходи до нової тролейбусної зупинки взагалі забули — доводиться або робити великий гак, або спускатися грунтовим схилом, ризикуючи впасти.
Тролейбусам для виїзду з зупинки треба треба перетинати потік авто, які негорять бажанням його пропускати. Можливо тут варто було передбачити світлофор?

6. На цьому фото якраз видно цю стежину, якою тепер більшість людей спускаються до зупинки. Це явно треба доопрацювати, по поки це виглядає, як знущання над пасажирами. Зате у процесі реконструкції тут з’явилися широкі велодорікжи і тепер тут можна їздити навіть з дитячим велокріслом.

7. Тішить, що є достатньо місця для висадки дерев.

8. На зупинці поки що немає павільйона. Цікаво, чи планується?

9. Туалет для водіїв тролейбусів вліпили просто посеред болота. Після такого не дивно, що водії стають нервовими та гавкають на пасажирів. Взагалі не ясно, чому не можна було поставити цей туалет ближче до тротуару або ж прокласти до нього пару метрів доріжки, щоби водіям не доводилося щоразу місити багно.

10. Йдемо далі.

11.

12. Роверистам зі сторони Сихівського мосту спочатку пропонується їхати велосмугою біля тротуару.

13. Щоби роверисти занадто не розслаблялися, всі дощопроймачі розвернули прорізами вздовж руху. Це повний провал та дуже небезпечно, бо колесо шосера просто провалиться у цю щілину та роверист полетить через кермо. На цьому місці мабуть варто зауважити, що розробником проекту є супердосвідчений інженер-дорожник Валерій Іванович Чернишов.

14. Хоча якщо не придивлятися до цих деталей, все виглядає досить непогано.

15. Якесь трохи дивне місце на з’їзді з Сихівського мосту зі сторони центру. Цей острівець можна об’їжджати з обох боків і у обох випадках ви виїжджаєте на Хуторівку (ліворуч за каадром є ще заїзд на територію автомийки). Як на мене, перемудрили.

16. Хтось, як видно, так і не зміг обрати, якою стороною їхати.

17. Йдемо далі в сторону гуртового Шувару.

18. Після шиномонтажу велрсмуга переходить за тротуар та стає велодоріжкою.

19. Приємна несподіванка — деякі переходи навіть зробили підвищеними до рівня тротуару.

20.

21. Біля території УКУ тротуар віддаляється від дороги і йти стає досить комфортно. Ще би насадити дерев на газоні та трохи розширити тротуар і було би зовсім добре.

22. Лівоповоротна смуга для заїзду на гуртовий Шувар.

23. Світлофори на вулиці поки не працюють, тому переходити вулицю досить небезпечно, бо водії на прямих та рівних смугах розганяються добряче та не горять бажанням пропускати пішоходів.

24. Зупинки тут зробили без кишень, що логічно, бо ГТ має виділену смугу і може зупинятися без зайвих маневрів максимально близько до платформи. Щоправда водії цим не користуються та все одно зупиняються на відстані від бордюра, змушуючи пасажирів стрибати через цю прірву. Літнім людям це дається непросто.

25. Дуже добре, що велодоріжки з обох боків двосторонні.

26. Піднімаємося нагору на залізничний міст.

27. Ця колія іде зі сторони вулиці Луганської.

28. Та прямує на львівський бронетанковий завод. Над Хуторівкою вона проходить мостом, з якого відкривається гарний вид на вулицю.

29. Подумалося, що тут міг би бути оглядовий майданчик, як у нью-йоркському Хайлайп-парку, але навряд, бо режимний об’єкт і оце от все. Хоча судячи з порожніх пляшок між рейками, дехто тусить тут вже зараз.

30. Вид у сторону Сихова.

31. Згори найкраще видно головну проблему оновленої вулиці — смуги тут максимально прямі та провокують швидку їзду, що робить її досить небезпечною. При тому, що це таки не автобан, а міська вулиця з громадським транспортом, зупинками, переходами та точками притягання.

32. Для порівняння — фото до реконструкції.

33. Біле авто просто в мене на очах мало не збило пішоходів, які переходили переходом, на якому не працював світлофор.

34.

35. Ще одна можлива проблема — поворот праворуч на Шувар є дуже активним і у будні дні він може блокувати виділенку ГТ. Як на мене, щоби уникнути цих конфліктів, її вартувало робити по центрі вулиці з острівними платформами. За одно ці платформи викривили би смуги руху авто, що заспокоїло би трафік та знизило швидкості.

36. Один з багатьох прикладів автобусної виділенки по центрі вулиці можна побачити у нідерландському Ейндховені.

37.

38. А ось хороший приклад того, що міська магістраль не обов’язково має бути злітною смугою — із французького Гренобля.

39. Смуги руху авто тут постійно перелаштовуються вліво-вправо, через що навіть на порожній вулиці їхати занадто швидко просто не вийде. Результат — безпечна вулиця, яку не страшно переходити навіть дітям.

40. А це наша Хуторівка, вид в сторону Стрийської.

41. Для порівняння — фото до реконструкції.

42. Йдемо далі. Відразу за залізничним мостом наступна зупинка ГТ з дивними перепадами висот та парканом, який відділяє тротуар від тротуару.

43.

44. Далі без особливих сенсацій і ось ми вже наблизилися до перехрестя Стрийською, де на нас чекає найбільша жесть цієї реконструкції.

45. Переходимо на протилежну сторону та вертаємося в сторону Сихова. Новий тротуар чомусь буквально 100 метрів не дотягнули до перехрестя.

46. А ось місце, від якого я офігів найбільше — нерегульований перехід без острівця безпеки через шість смуг руху. Він виглядає максимально небезпечно ще й тому, що людей, які переходять зі сторони автобусного заводу, до останнього моменту не видно водіям, які швидко їдуть зі сторони Стрийської. Кілька хвилин спостерігав за цим переходом і кожен перехід тут виглядав максимально стрьомно та ризиковано.

47. Не розумію, як таке могли зробити, адже ДБН прямо вимагає наявність острівців на таких переходах при двох і більше смугах у кожному напрямку або ж світлофор, якщо острівець зробити неможливо.

48.

49. Далі ще одне досить небезпечне місце, де водіям пропонується розвертатися під гострим кутом лоб у лоб з потоком, який летить з гірки на швидкості під соточку.

50. Для пішоходів та роверистів далі досить непогано.

51. Поворот з Хуторівки на Демнянську. Про це місце буде детальніше у відео.

52. Автобусна зупинка.

53.

54.

55.

56. Поворот на Шувар — вид з протилежного боку.

57. Виїзд з Шувару, на якому за кілька секунд мене мало не переїхав водій Фольксвагена, який дуже спішив виїхати на Хуторівку.

58.

59.

60. На цьому наш обхід довкола Хуторівки добігає кінця. Особисто в мене враження дуже суперечливі. Є досить багато симпатичних місць, потішили двосторонні велодоріжки з обох боків та виділені смуги для громадського транспорту. Але з іншого боку — по суті вийшло автомобільне шосе з велодоріжками і тротуарами, яке провокує швидку їзду, яка може провокувати важкі ДТП. Нерегульований перехід через шість смуг це взагалі дно, яке терміново треба виправляти, поки ніхто не загинув.

61. На цьому все. Дякую всім за увагу. Чекайте на відео)

Originally published at https://alex-shutyuk.livejournal.com.

--

--