Не лавка прикрашає місце, а місце — лавку
Не менш важливим моментом (а можливо і значно важливішим), ніж дизайн вуличних меблів, є їхнє правильне розташування. Навіть проста лавка із найдешевших матеріалів, яка стоїть у приємному затишному місці, скоріш за все буде знайчно більш популярною серед людей, ніж дорогий дизайнерських об’єкт, встановлений на шумній та загазованій вулиці. У той же час це не означає, що на шумних вулицях лавочки зовсім не потрібні — вони дають можливість перепочити серед міської метушні, що особливо важливо для літніх людей.
При інших рівних умовах люди в першу чергу сідають на лавки, із яких відкривається гарний краєвид, а вже потім на ті, в яких немає цієї приємної опції. Виключенням із цього є хіба алкокомпанії, для яких важливішим є усамітнення та якнайменше зайвих сторонніх поглядів. У цьому дописі невелика підбірка лавок, які круті в першу чергу тим, у якому місці вони знаходяться.
2. На цьому та попередньому фото — лавки у одному з парків австрійського Зальцбурга. Самі вони максимально прості і навіть примітивні, ще й довкола якесь болото, але краєвиди із них відкриваються настільки фантастичні, що про вигляд лавки забуваєш одразу. Сама можливість присісти та помилуватися засніженими гірськими вершинами важить значно більше.
3. Набережна у швейцарському Лугано. Щоправда на цьому фото геть безлюдно, бо воно зроблене відразу після дощу.
4. З яких відкрвається ось такий вид.
5. Це теж Лугано та лавка, що стоїть на вершині гори з попереднього фото.
6. Околиця села Коропець на Тернопільщині та саморобні лавки зі столиком у тіні дерева з видом на Дністер. Все максимально просто, але сидіти тут — суцільне задоволення.
7. Вздовж стежок на цитадельній горі французького Гренобля також розставлені сотні простеньких лавочок, кожна з яких, втім, дає можливість насолодитися неймовірними краєвидами.
8.
9. Вуличні крісла на одній із площ у середмісті Гренобля із видом на старі кам’яниці в тіні дерева.
10. Львівський Стрийський парк та лавки у прекрасній платановій алеї.
11. Оглядовий майданчик з видом на озеро Гарда у Італії.
12. І наостанок для порівняння лавка на вул. Городоцькій під стінами СІЗО у Львові — з видом на чорно-білий паркан та перманентний затор. Взимку вона завалена снігом, а влітку розпікається сонцем, бо поблизу немає жодної тіні. Як результат я ще жодного разу не бачив, щоби на ній хтось сидів, хоча сама по собі вона нічим не гірша за сотні закордонних аналогів. Тому краще проста лавочка у хорошому місці, аніж крута та наворочена — у посередньому та неприємному.
Originally published at alex-shutyuk.livejournal.com.