8 причин не любити весну
Кожного року із завершенням зими ми потрапляємо у та саму пастку. Ми чекаємо на весну, мріємо про тепле лагідне сонце, молоду свіжу листву на деревах та аромат квітів. Але неприємним бонусом до цього йдуть ще чимало такого, що псує все враження та змушує більше чекати “коли ж це все закінчиться”, ніж насолоджуватися. Найсумнішим є те, що всі ці неприємні моменти ж рукотворними і ми самі їх активно створюємо. Чи може не ми, а хтось поряд із нами.Ось список речей, за які я не люблю львівську весну. Більшість цих пунктів насправді можна зустріти у кожному українському місті.
1. Пилюка та пісок на вулицях.
Всю зиму комунальні служби активно посипають львівські вулиці та тротуари піском і до весни його там накопичується стільки, що на узбіччях утворюються справжні бархани. Щось з часом вивозять на сміттєзвалища, але велику частину двірники просто висипають на газони чи не рухають взагалі.
Коли це підсихає, пісок починає носити вітром і частенько на вулицях трапляються справді піщані бурі, пісок потрапляє у очі та хрустить на зубах, викликає загострення алергій і загалом вкорочує наше життя та погіршує його якість.
У багатьох закордонних містах, де також буває зима, давно зрозуміли шкоду він надмірного використання піску та намагаються його мінімізувати. Хтось надає перевагу прибиранню та вивезенню снігу, інші використовують реагенти, тротуари у дуже багатьох містах посипають не піском, а гравійною крихтою, яка використовується багаторазово.
Минулоріч у місті навіть зареєстрували петицію про відмову від піскосуміші, яка дуже швидко набрала потрібну кількість голосів і згодом її підтримали міські депутати.
Але цієї зими міські комунальні служби сипали пісок на вулицях зі звичним ентузіазмом та щодня звітували про використані десятки тон піскосуміші. Так що поки з цим принципово нічого не змінилося, а будь-яке згадування про посипання тротуарів гранітною крихтою дозволяє зібрати бінго з відповідей про інший клімат, специфіку та менталітет.
2. Спалення сухої трави, листя та сміття
Щовесни довкола Львова починає палати суха трава на полях і повітря наповнюється їдким димом. Причому, якщо десь у спекотній Австралії чи Каліфорнії такі пожежі стаються через посуху та спеку, то в нас поля спеціально підпалюють селяни перед початком польових робіт. Випалене поле легше обробляти і воно виглядає більш “загосподарьованим”, ніж вкрите сухою травою. (фото Юрко Дячишин)
І абсолютно пофіг, що у цьому вогні згорають також дерева та вся живність, що живе у полях — від хробаків до їжаків та зайців, а неконтрольований вогонь може перекинутися на чиюсь хату. Щороку все повтоюється знову — поля у вогні, їдкий дим та роздратовані пожежники, які змушені ганяти довкола міста та гасити все це. А потім всі ми читаємо слізні оголошення типу “Михайлик дуже хворий, батьки у відчаї, допоможіть зібрати гроші на операцію у Німеччині”. (фото Марії Вус)
До цього всього додається ще й спалення сміття на подвір’ях. Навіщо кудись вивозити пале листя чи морочитися з компостними ямами, якщо просто можна все спалити разом із всяким пластиковим сміттям?
Цьогоріч палає якось навіть сильніше ніж зазвичай і у дуже неочікуваних місцях — наприклад у вогні опинилася трава на горі Баба Род поблизу парку Знесіння.
Дивлячись на цю карту, так і тягне сказати, що спалювання трави на полях робить із тебе москаля. Що робити із цим та як зупинити це божевілля?
3. Масова обрізка дерев
Весною завжди різко активізуються комунальні служби, які займаються обрізкою дерев, яким треба виконувати план та “закривати скарги мешканців”. На жаль, ніхто з цих лісорубів не чув, що можна зрізати максимум 30% листяної маси за раз і просто перетворюють дерева на телеграфні стовпи. Часто виходить так, що зранку йдеш не роботу по нормальній вулиці, а коли вертаєшся ввечері додому, то застаєш вже отаке.
Це виглядає, як стихійне лихо і відбувається саме у період, коли у повітрі витає дим від спаленої трави та пісок, і очищення повітря є вкрай важливим. Я вже не кажу про те, що така варварська обрізка шкодить деревам і велика частина з них після такої процедури гине протягом кількох років.
Особливо неприємно бачити таку картину на кожній третій вулиці, тоді, коли знаєш, скільки часу та зусиль потрібно, щоби виростити доросле дерево.
4. Собаче гівно під ногами
Невеселий факт — дуже мало хто із наших собачників прибирає гівно за своїми улюбленцями. І якщо у теплу пору року собаче гівно все ж як-не-як прибирають двірники та змиває дощами, то взимку його швидко присипає снігом і воно консервується та накопичується у його товщі аж до потепління. Коли сніг сходить, відразу стає видно “хто де срав” і несподівано виявляється, що газони та тротуари всіялі лайном, наче мінні поля.Фотки львівського гівна в мене не знайшлося, тому замість нього хай буде ось це відео. (Кидайте фото неприбраного львівського гівна у коментарях)
5. Сміття та пакети під ногами та на деревах.
Тут історія така ж, як і з собачим гівном — всю зиму сміття накопичується у снігу і його дуже не видно, але потям раптово приходить зима — вжух! — і ми раптом бачимо себе посеред сміттєзвалища.
А потім починаються толоки, на яких ті, хто не смітив, прибирають за тими, хто сам за собою ніколи не прибирає.
6. Болото від паркування на газонах та тротуарах
В нас полюбляють паркуватися на газонах, бо це безкоштовно і жодних реальних штрафів за це нікому не загрожує. Але от незадача — навесні грунт газонів особливо м’який та вогкий, автомобілі легко грузнуть у ньому та перетворюють його на болото.
І вже звідти це болото на колесах автомобілів тягнеться всюди — на тротуари та вулиці і згодом перетворюється на пил, який разом з піском носить вітром і яким ми всі дихаємо.
7. Ями на дорогах
Після завершення зими на багатьох вулицях руйнується покриття і починається сезон ямкових ремонтів. Сам по собі факт весняного ремонту вулиць не є чимось надзвичайним, але завжди дивувало, чому зазвичай латки не ставлять відразу після зрізання пошкодженої частини асфальту, а дають цим прямокутним ямам настоятися ще тиждень-другий, що робить вулицю у цей момент геть небезпечною.
8. Колгоспний благоустрій.
Щовесни наші співгромадяни із ентузіазмом кидаються наводити марафет на своїх прибудинкових ділянках. Щоправда дуже часто це зводиться до перекопування зелених зон до стану картопляної грядки та висадки посеред голого грунту поодиноких однорічних квітів чи кількох туйок. Сюди ж можна додати і обкопування бордюрів, які після цього просто падають. Привіт, ще більше бруду на хідниках та пилюки у повітрі.
Як на мене, життєрадісні бур’яни значно кращі, за голу землю з кволими квітами чи хвойними, які ледь видно на тлі болота, але багато хто із цим не згідний.
Заради справедливості, останні кілька років обсяг маразму зі щорічною побілкою кривих бордюрів та дорослих дерев пішов на спад. На вулицях цього видно значно менше, а найстійкішою ця звичка виявилася у різних установах типу дитячих садків та лікарень.
Ось таким вийшов мій список речей, які роблять весну у Львові нестерпною. Можливо я щось пропустив? Напишіть у коментарях, що робить весну нестерпною для вас? І ще розкажіть, як із цим у інших містах? Чи така сама весна у Києві, Вінниці, Івано-Франківську, Тернополі чи Полтаві?
