Історія одного проколу

Image for post
Image for post

Під час поїздки до Італії на рівні з усіма природними та рукотворними красотами запам’яталася історія із колесом, пробитим у останній вечір перед зворотньою дорогою додому. Особливого забарвлення цій ситуації додавало те, що надворі був вечір суботи, за яким невблаганно насувалася неділя, коли кожен порядний італієць мав відпочивати від важкого трудового тижня і перспектива знайти працюючий шиномонтаж виглядала максимально примарною. Але про все за порядком.

2. Захід сонця у містечку Гарда, що на озері Гарда, був чудовий, але попереду лишалася іще одна запланована для відвідування точка — врізаний у скелю монастир Santuario Madonna della Corona, до якого потрібно було добиратися по закрученому гірському серпантину.

Image for post
Image for post

3. Тут зроблю невеликий ліричний відступ щодо парковки. Деколи у містечках довкола озера таки зустрічалися безкоштовні паркінги, однак у більшості випадків вони такі платні із ціною 1–1,5 євро за годину паркування.

Image for post
Image for post

4. Світловий день добігав кінця швидше, ніж нам того хотілося. Щоби встигнути до сутінків на наступну точку, потрібно було поквапитись, однак одне із коліс помітно втратило тиск і перед стартом у гори ми вирішили пошукати заправку та підкачати там колесо. На найближчій заправці апарату для підкачки коліс просто не було, а на наступній (її якраз видно на фото вдалині) він був, але не працював і поки ми це зрозуміли, колесо спустило остаточно і їхати на ньому вже стало неможливо. Про поїздку у гори в таких умовах вже не могло бути мови, але і до нашого житла на протилежнгому кінці озера потрібно було їхати майже 50 км, тому треба було щось вирішувати.Першою думкою було підійти до поліцейского екіпажу, який чергував на перехресті у парі кварталів звідси. Була надія, що італійські копи точно знатимуть, де о такій порі можна полагодити колесо, або може навіть і самі зможуть із цим допомогти. Але на ділі все виявилося зовсім не так оптимістично.

— Доброго дня! Ми туристи, у нашій машині спустило колесо, а наше житло знаходиться на протилежному кінці озера звідси. Можливо ви знаєте, де знаходиться найближчий автосервіс, який міг би нам зараз з цим допомогти?

Поліцейські дивилися на мене з машини так, ніби я їх розбудив і тепер вони намагаються згадати де вони і що тут роблять:

— Дуже трохи англійська. Можна повільніше?

Я повторив те саме повільніше. Вони задумалися:

— Проблема в тому, що зараз вечір суботи і вже все закрито.

— Так, я знаю, але можливо ви знаєте де є цілодобові автосервіси?

Вони знову задумалися:

— Біля виїзда на автостраду має бути цілодобовий автосервіс, це 20 кілометрів звідси.

— Але наше колесо повністю спущене, ми не зможемо проїхати на ньому стільки. Можливо у вас є насос, яким би ми могли трохи підкачати наше колесо, щоби доїхати туди? — поліцейський у відповідь на це лише знизав плечима, хоча по його погляду мені здалося, що насос таки є, але йому просто впадло вилазити з машини та морочитися із недолугими туристами невідомо звідки.

Отже, надія на італійських копів не справдилася, але де підкачала поліція, там виручили прості громадяни. У одному з будинків поряд знайшлася майстерня з ремонту скутерів та велосипедів і його працівниця не лише дозволила скористатися своїм компресором та помогла з ним розібратися, а ще й заспокоювала перехожих, які починали обурюватися машиною, що перегородила вузький тротуар. По ходу діла вона ще й розкритикувала пораду поліцейських їхати до автостради — дорога до неї проходить через гори і їхати туди на спущеному колесі було не найкращою ідеєю.

Користуючись можливістю, завбачливий Єгор Каліберда заодно перевірив і тиск у запасному колесі-докатці.

Image for post
Image for post

5. Надія встигнути на наступну заплановану локацію знову замайоріла на горизонті.

Image for post
Image for post

6. Але прожила ця надія буквально кілька кілометрів, протягом яким стало ясно, що спускало колесо не просто так. Довелося зупинятися серед поля, ставити докатку та неспішно вертатися до житла.

Найцікавішим питанням у цей момент було — де ремонтувати колесо у неділю зранку перед 1500-кілометровою дорогою до Львова, бо перспектива тошнити цю відстань на докатці зі швидкістю 80 зовсім не тішила.

Image for post
Image for post

7. Весь вечір ми гуглили цілодобові автосервіси і таки знайшли вздовж маршруту кілька точок, які писали, що працюють цілодобово. Однак власники нашого житла зранку оптимізму не випромінювали — “Неділя це дуже велика проблема. Сьогодні практично все зачинене.”

Єдиною порадою знову було під’їхати до найближчого виїзду на автобан — там досить часто бувають цілодобові автосервіси.

Image for post
Image for post

8. Так ми і зробили, але жодного автосервісу там, куди ми приїхали, не виявилося. Лише стоянка та пункт оплати проїзду. Що ж робити? Першим ділом пішли за порадою до далекобійників — хто як не вони мають краще знати, що робити у такій ситуації? Але ті лише знизали плечима та порадили спитати у службі автостради, яка сидять у будиночку поряд з пунктом оплати. Там до нас вийшов чувак зі статурою культуриста та порадив їхати за 10 км у сусіднє місто Роверето, де є аварійний автосервіс, який працює у режимі 24/7 і де нам або допоможуть, або вже точно скажуть, куди звернутися.

Image for post
Image for post

9. Той автосервіс ми знайшли без проблем, але він виявився зачиненим. Поки ходили довкола у пошуках живих людей, наклацав трохи фоток для рубрики Естетика єбєнєй.

Image for post
Image for post

10. Красиві гори довкола та розбита машина зі смітником всередині — колоритне поєднання.

Image for post
Image for post

11. Так і не знайшовши нікого, ми вже зібралися їхати геть і якраз у цей момент на майданчик зарулила машина, а за кілька хвилин ще одна.

Надія повернулася. То якраз була рівно дев’ята ранку і у одній з машин, як потім з’ясувалося, приїхав власник сервіса. Ми дістали із багажника колесо та почали пояснювати йому наші печалі, але виходило так собі — він погано говорив англійською, а наше знання італійської не пішло сильно далі слова “бонджорно”. Несподівано на допомогу прийшла жінка, з якою він приїхав — “А може ви говорите польською?”. Так-так, говоримо :) За її допомогою ми нарешті порозумілися, він сказав, що за 10 хвилин прийде майстер і все зробить та поїхав.

Image for post
Image for post

12. За 10 хвилин сивочолий механік і справді з’явився на горизонті, кинув оком на наше колесо біля входу, прокряхтів “о, Мадонна…” та махнув рукою — заносьте! Всі чекали, що зараз він почне знімати шину та клеїти зсередини заплатку, але ні. Він витягнув із шини шуруп, розколупав дірку ще більше та напомпував у неї блакитну субстанцію із зацофаного відерка. “Моменто!” — сказав він та махнув рукою в бік вулиці. Підіть, типу, погуляйте.

Image for post
Image for post

13. Ще хвилин за 10 він викотив колесо надвір, полив заплатку та місця примикання шини до диска водою — повітря ніде не травило. Можна прикручувати. Закінчивши роботу, він глянув на номер машини: — O, Ukraina! Lavoro?” (“О, Україна! Працюєте?”)

- No, quattro defficenti turismo — Venezia, Verona, Lago di Garda. — почувши ці назви він схвально підняв палець догори. На радощах від завершення епопеї з проколом ми запропонували йому зробити спільне фото і він радо погодився та став до знимки із такою відпрацьованою усмішкою, ніби фотографується із вдячними клієнтами по 100 разів не день.

Image for post
Image for post

14. Перші кілометри їзди на відремонтованому колесі було трохи неспокійно, але все було чудово і колесо успішно подолало всі 1500 км зворотньої дороги та спокійно їздить дотепер. Якщо що — ось лінк на сторінку того сервісу. Щоправда в них дуже багато негативних коментарів та оцінок, але у нашому випадку вони спрацювали добре. Звісно, дуже малоймовірно, що саме цей сервіс вам стане колись у нагоді, але деякі висновки з цієї історії у мене вийшли.

По-перше, схоже, що на поліцію у подібних ситуаціях особливо розраховувати не доводиться. Значно охочіше допомагають прості мешканці.

По-друге, найкраще у таких питаннях орієнтуються саме працівники служби автострад. Вони реально допомогли контактами та терпляче пояснювали дорогу поки не переконалися, що їх правильно зрозуміли.

І по-третє — контролюйте тиск у шинах і якщо є можливість то краще мати з собою у дальній дорозі повноцінну запаску.

Image for post
Image for post

Originally published at alex-shutyuk.livejournal.com.

Written by

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store