Хай-тек та природа: як виглядає найсучасніший район Ліона

Image for post
Image for post

Можна скільки завгодно милуватися пам’ятками старовини та видатними архітектурними спорудами, але найкраще про сучасний стан справ у країні та місті покаже саме те, як виглядають сучасні райони. Саме можна найкраще оцінити, як сучасники ставляться до свого життєвого середовища, чи цінують природу та чи дбають про безбар’єрність середовища. Сьогодні будемо дивитися на найсучасніший район французького Ліона — Конфлуанс.

2. Крізь місто Ліон протікають дві ріки — Рона та Сона, а район, про який зараз під мова, знаходиться просто на місці їхнього злиття, про що говорить навіть сама його назва. La Confluence французькою якраз так і перекладається — злиття. Трохи північніше Конфлуанса знаходиться центральний вокзал Ліона, а ще далі на північ — старе міське середмістя.

Image for post
Image for post

3. Починаючи з 19 століття цей район використовувався як промзона із залізничними вантажними станціями, складами та причалами, а побудова центрального вокзалу на півночі лише закріпила цей стан. Однак поступово промислове використання коси зійшло нанівець і постало питання — що робити з цією землею далі? Були ідеї будувати тут новий діловий район, але в результаті його збудували у іншому місці (до речі також поблизу вокзалу).

4. Процес перетворення району запустили у середині 1990-х років, а у 1997 році тодішній мер оголосив конкурс на розробку нового генерального плану території, у якому перемогло архітектурне бюро МВМ. Проект передбачав комплексний розвиток району на 30 років наперед, прокладання нової трамвайної лінії та перетворення автотраси, що роходила набережною Рони, на міський бульвар. Потім після виборів мера новий міський голова розірвав угоду з проектантами та провів новий конкурс на генпланувальника (ШОК! СКАНДАЛ!), але загальний напрямок руху не змінився. Зараз район прощею у 150 га активно перебудовується та є одним з найбільших подібних проектів у Європі, а окремі будівлі тут проектоють чимало відомих у всьому світі архітектурних бюро, серед яких є Максиміліано Фуксас та MVRDV.
На цих супутникових знімках добре видно зміни за майже 20 років.

Image for post
Image for post

5. А тепер давайте подивимося, як все це виглядає вживу. Пішки від центру міста до Конфлуансу спокійно можна зайти за 25–30 хвилин. Наш шлях вздовж набережної, яка якраз була на реконструкції, пролягає під залізничним мостом, яким поїзди виїжджають з центрального вокзалу Ліон Перраш. До речі, вокзал носить ім’я інженера Антуана-Мішеля Перраша, який ще наприкінці 18 століття розробив перший план забудови цієї території, на місці якої до того були лише болота та окремі невеликі острови.

Image for post
Image for post

6. Вулицю, що йде вздовж набережної сплановано так, що двостороння велодоріжка відділена від автомобільних смуг руху паркувальними місцями та потужним кам’яним бордюром, а вже далі починається широкий бульвар з великими деревами та громадськими просторами. Пішохідний перехід припідніто до рівня тротуарів.

Image for post
Image for post

7. Ближче до вокзалу знаходяться будинки 1960–70-х років, а ми йдемо далі.

Image for post
Image for post

8. І ось ми прийшли на місце — це вже починаються перші будинки Конфлуансу.

Image for post
Image for post

9. Перше, на що звертаєш увагу — довкола будинків сформували повноцінні вулиці з деревами та широкими тротуарами.

Image for post
Image for post

10. Хоча на деяких вулицях зелені таки бракує. А от чого не бракує, так це різноманітності фасадів будинків, кожен з яких розроблявся за індивідуальним проектом.

Image for post
Image for post

11. Наприклад, ось будинок з дерев’яним фасадом, який вже навіть встиг трохи зістаритися.

Image for post
Image for post

12. Інший будинок обшили дзеркальними металевими панелями. Супервисотних будинків немає, всі будівлі тут мають середню поверховість, яка коливається від 5–6 до 10 поверхів, що такождодає до забудови різноманітності.

Image for post
Image for post

13. Всі будинки різні і роздивлятися їхні деталі — справжній кайф.

Image for post
Image for post

14. Окрім цього, збудовані тут будинки також є енергоощадними, а загальну систему енергоменеджменту для району розробили та впровадила японська компанія Тошіба.

Image for post
Image for post

15. А благоустрій біля будинків зроблений так, ніби це просто сама собою проклюнулася дика природа. В нас би вже сказали, що клумби заросли якимись бадиллями та прислали загін двірників боротися з цим неподобством.
До речі, зверніть увагу, наскільки зелена зона є нижчою від доріжок — все зроблено для того, щоби під час дощу максимум води стікало туди, а доріжки лишалися чистими.

Image for post
Image for post

16. Але ні — насправді тут продуманий кожен нюанс і рослини підібрані так, щоби щось постійно квітнуло чи ненав’язливо тішоло око чимось іншим.

Image for post
Image for post

17.

Image for post
Image for post

18. Простір повністю безбар’єрний для пішоходів — висота бордюрів суто символічна, але тротуари майже всюди захищені стовпчиками.

Image for post
Image for post

19. Важливо те, що Конфлуанс не є банальним спальником і окрім житла тут збудовано також і достатньо офісних та торгових центрів, так що тут можна жити та працювати без необхідності їздити кудись далеко.

Image for post
Image for post

20. До речі, тут також фасад оздобили деревом.

Image for post
Image for post

21. Будівля на цьому фото це початкова школа. Тут немає якихось яскраво-аляповатих плям на фасаді, і вона не відгороджена від будівель довкола здоровенним пустирем. Цікаво, що тут немає засилля і парканів — для безпеки руху.перехрестя поряд зроблене припіднятим, а зустрічні смуги звужені та додатково розділені потужним кам’яним бар’єром, що змушує водяїв бути максимально уважними.

Image for post
Image for post

22. Інша сторона виглядає так.

Image for post
Image for post

23.

Image for post
Image for post

24.

Image for post
Image for post

25.

Image for post
Image for post

26. Тут не бояться робити чорні фасади.

Image for post
Image for post

27. Як видно, на всю ширину вулиці тут аж одна смуга одностороннього руху, але велосмуги з обох боків.

Image for post
Image for post

28. Тут починається набережна штучної бухти, якою вода ріки Сони заходить вглиб кварталів.

Image for post
Image for post

29. Майже у всіх будинках, що виходять на набережну, на перших поверхах працюють кафе та ресторани. Виходить чудове місце відпочинку, де можна присісти за столиком з видом на воду, або ж просто гуляти вздовж берега.

Image for post
Image for post

30.

Image for post
Image for post

31. Був жовтень і деякі дерева вже почали розфарбовуватися в осінні кольори.

Image for post
Image for post

32. Виходимо на набережну.

Image for post
Image for post

33.

Image for post
Image for post

34. Вдалині видно пішохідний міст, що з’єднує протилежні береги бухти, а далі за ним видно вже протилеждний берег ріки Сони.

Image for post
Image for post

35.

Image for post
Image for post

36.

Image for post
Image for post

37.

Image for post
Image for post

38. Пішохідний міст зблизька.

Image for post
Image for post

39.

Image for post
Image for post

40. Одна з найпомітніших будівель на набережній — синій будинок зі зміщеними поверхами.

Image for post
Image for post

41. Давайте глянемо, як виглядає внутрішнє подвір’я.

Image for post
Image for post

42.

Image for post
Image for post

43.

Image for post
Image for post

44. Всередині між будинками чималий березовий гай з обширною зеленою галявиною по центру.

Image for post
Image for post

45. Дитячий майданчик.

Image for post
Image for post

46.

Image for post
Image for post

47.

Image for post
Image for post

48. Спуск до вулиці з протилежного боку кварталу.

Image for post
Image for post

49. Взагалі-то цей простір це вже скоріш не двір, а по суті вже міні-парк, що навіть має власну назву — Єреванський сад. Цікаво, що єднає це місце зі столицею Вірменії?

Image for post
Image for post

50. Погодьтеся, дуже класно жити у сучасному зручному будинку і з одного боку мати під боком всі необхідні послуги, а з іншого — вихід у такий затишний зелений двір.

Image for post
Image for post

51.

Image for post
Image for post

52. Завершується Єреванський сад виходом на ось цю вулицю.

Image for post
Image for post

53. І відразу за нею починається ставок з качками. Таке от гармонійне поєднання сучасної архітектури та майже дикої природи.

Image for post
Image for post

54.

Image for post
Image for post

55.

Image for post
Image for post

56. І ось ми зробили коло довкола кварталу та знову повернулися до мостика через бухту.

Image for post
Image for post

57.

Image for post
Image for post

58. Сучасна архітектура частенько буває занадто сухою та негуманною, але це явно не той випадок. Всі ці тераси з деревами на них, выконниці, які можна закривати та відкривати та всі інші деталі роблять будинки живими та людяними.

Image for post
Image for post

59.

Image for post
Image for post

60. Попри таку увагу до архітектури тут не побоялися посадити перед будинками дерева. Схоже, на відміну від наших широт, тут не виникало думки, що “не можна садити високі дерева, бо вони закриють вид на нашу круту архітектуру”. Мабуть тут розуміють, що комфорт середовища важливіший за хвилинку слави архітектора.

Image for post
Image for post

61. Ну і яка ж бухта без човників. На деяких з них схоже також хтось живе.

Image for post
Image for post

62. Вид з пішохідного моста в сторону залізничного.

Image for post
Image for post

63. Цікаво, що залізнична гілка, яка проходить крізь район, пірнає просто всередину великого торгового центру. В нас з нашими нормами та смугами відводу залізниці таке просто неможливо.

Image for post
Image for post

64. Зі сторони торгового центру така ж набережна та широкі тротуари.

Image for post
Image for post

65.

Image for post
Image for post

66. Над одним з кутів торгового центру виріс готель.

Image for post
Image for post

67. Продовження набережної Сони.

Image for post
Image for post

68. Хоча ця територія давно перестала бути промислово-портовою, при реконструкції тут зберегли чимало деталей, які і досі нагадують про її минуле — старі залізничні рейки та портові крани, завдяки яким зберігається історія місця та значно сильніше відчувається його енергетика.

Image for post
Image for post

69. В нас нажаль у більшості випадків такі речі ігнорують, тому навіть збудовані на місці з багатою історією нові об’єкти виходять безликими та нецікавими.

Image for post
Image for post

70. Одна з найяскравіших будівель на набережній — офісний центр Orange Cube, збудований у 2011 році за проектом паризького архітектурного бюро Jakob + MacFarlane

Image for post
Image for post

71.

Image for post
Image for post

72. Так виглядає фасад зблизька.

Image for post
Image for post

73. Трохи далі ті ж архітекторі збудували ще й Зелений Куб, у якому знаходиться місцевий офіс Euronews, але я до нього чомусь не дійшов.

Image for post
Image for post

74.

Image for post
Image for post

75. Повертаємося назад та виходимо до тильної сторони торгового центру, крізь який проходить залізнична гілка.

Image for post
Image for post

76.

Image for post
Image for post

77. Ще один вияв багатофункційності — окрім житла, офісів, торгових центрів та шкіл тут збудували ще й нову будівлю обласної адміністрації.

Image for post
Image for post

78. Із центром міста новий район зв’язує трамвайна лінія, яка ходить центральним проспектом по виділеній лінії.

Image for post
Image for post

79.

Image for post
Image for post

80.

Image for post
Image for post

81. Ось так виглядає найсучасніший район Ліона. Які висновки можна зробити з побаченого? Як на мене, найважлливіші такі:

  • Для розвитку міста використовують в першу чергу території поблизу центру, а не будують нові райони десь на околиці.
  • Планування важливе. Навіть план району може бути предметом конкурсу.
  • Новий район максимально різноманітний за функціями — тут будують не лише житло, а й офіси, торгові центри, адміністративні та культурні заклади і навіть — о, жах! — нічні клуби.
  • Район сплановано так, що за кілька кроків від кожного будинку можна знайти сквер, набережну чи інше зелене місце відпочинку.
  • Район відразу сполучили з рештою міста повноцінним громадським транспортом.
  • При реконструкції старих промзон зберегли чимало деталей, які нагадують при минуле цієї території та зберігають її історію.

Чи є в нас в Україні щось хоч віддалено подібне на це? І чи є надія побачити щось таке в майбутньому? Як гадаєте?

Image for post
Image for post

Written by

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store