Прогулянка Сігішоарою: саксонці, Дракула та ракетні двигуни

Image for post
Image for post

Деколи буває так, що починаєш готувати матеріал для написання нового допису і у процесі приходиш до думки, ща насправді хочеш писати зараз про щось зовсім інше. Така сама історія трапилася зі мною цього разу. Я вже підготував фотографії для допису про румунські дороги, але переглянув попередні пости та побачив, що тему доріг більше чи менше зачіпав майже у кожному, тоді як міста досі лишаються майже за кадром. Подумалося, що цю несправедливість потрібно виправляти, тим більше, що розказувати є про що. Тому розповідь про дороги Румунії переноситься на після дощику в четвер невизначений термін, а сьогодні прогуляємося колоритним середмістям міста Сігішоара.

2. 28-тисячна Сігішоара знаходиться у центральній частині Румунії. Гугл рекомендує від Львова маршрут через Мукачево, однак наш маршрут до неї відрізнявся, бо кордон ми перетинали у Солотвино і дорогою трохи попетляли між іншими цікавими місцями.

Image for post
Image for post

3. Цікаво, що засновниками міста були вихідці із німецької Саксонії, яких наприкінці 12 століття тодішній угорський король Гейза ІІ запросив обживати ці землі та, в разі потреби, слугувати першим рубежем оборони королівства в разі нападу кочових орд зі Сходу. Свою теперішню назву місто отримало у 1435 році, а до того кілька століть носило ім’я Шесбург.

Саме німецькі колоністи побудували тут фортецю, що існує донині, перші храми та годинникову вежу, що видно на цьому фото.

Image for post
Image for post

4. Сігішоара вважається одним із найкраще збережених середньовічних міст-фортець із автентичною архітектурою, у якій досі живуть люди.

Image for post
Image for post

5. У Східній Європі це буквально одне з кількох міст-фортець із досі заселеним середмістям.

Image for post
Image for post

6. Пізно ввечері на вулицях безлюдно та тихо.

Image for post
Image for post

7. Все життя у такий час зосереджене біля підніжжя центрального пагорба, де розташовано більшість кафе та ресторанів.

Image for post
Image for post

7. На цьому фото у кадр потрапили кілька велосипедів, які виявилися лише декорацією вуличного майданчика кафе. Загалом вони в місті велика рідкість, так само, як і велопарковки.

Image for post
Image for post

8.

Image for post
Image for post

9. Розговорилися із чоловіком, що виявився вихідцем із Молдови та не раз бував у Львові, а у Сігішоару приїхав погуляти на весіллі у родичів. З розмови чомусь запам’яталася фраза про те, що молдовські стоматологи тепер працюють всюди від Бухареста до Лондона.

Image for post
Image for post

10. На одній із площ стоїть скромний пам’ятник Владу ІІІ Дракулі, який народився та провів у Сігішоарі свої юнацькі роки.

Image for post
Image for post

11. На цьому вечірню частину нашої екскурсії завершуємо, щоби повернутися на ці вулички зранку.

Image for post
Image for post

12. І ось ранок настав.

Image for post
Image for post

13. При денному світлі вулиця, на якій знаходився наш готель, виглядала трохи менш казково.

Image for post
Image for post

14. Залишки від чийогось досить культурного відпочинку. Лавки біля шахового столика розраховані не лише на гравців, а й на їхніх собутильників вболівальників.

Image for post
Image for post

15. Вулички середмістя, що стрімко піднімаються нагору, вимощені річковим каменем. По центрі вулиці завжди тягнеться жолоб для дощової води із кам’яної бруківки, вздовж якого розміщуються дощоприймальні решітки. Мабуть деколи під час зливи цими вулицями справжні гірські ріки.

Image for post
Image for post

16. Площа Германа Оберта.

Image for post
Image for post

17. Площу названо на честь вихідця з родини трансильванських саксонців Германа Оберта, який вважається одним із засновників ракетної техніки та космонавтики та протягом кількох років викладав математику у гімназії Сігішоари.

Image for post
Image for post

18.

Image for post
Image for post

19. До речі, я досі не згадав, що центральна частина Сігішоари з 1999 року входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Image for post
Image for post

20. Головною домінантою на силуеті міста є 64-метрова годинникова вежа

Image for post
Image for post

21. Поряд з годинником є ніша з фігурами, які змінюються залежно від дня тижня — кожному дню відповідають свої фігури.

Image for post
Image for post

22. Я ніколи не бував у Латинській Америці, але чомусь уявляю її саме такою.

Image for post
Image for post

23. Вхід до фортеці крізь браму годинникової вежі. До речі, щорічно у Сігішоарі проводиться чимало різних фестивалів, зокрема великий фестиваль середньовічної культури та ремесел. Декорації для цього тут чудові.

Image for post
Image for post

24. І ось ми нагорі.

Image for post
Image for post

25. Міська ратуша.

Image for post
Image for post

26. Більша частина міста знаходиться внизу у долині річки Тирнава-Маре, а середмістя з фортецею височіє на пагорбі над ним. Як видно, тут практикують обрізку дерев під телеграфний стовп, що важко уявити, наприклад, у Німеччині.

Image for post
Image for post

27.

Image for post
Image for post

28. Чудове місце для романтичних побачень :)

Image for post
Image for post

29.

Image for post
Image for post

30. Все-таки черепичні дахи дуже змінюють враження від міської панорами.

Image for post
Image for post

31.

Image for post
Image for post

32. Біографія Влада Дракули ідеально пасує для кіноекранізації з батальними сценами та ріками крові, і вишенькою на цьому торті стане те, що протягом 6 років його правління у 500-тисячній Валахії за його наказами було знищено понад 100 тисяч людей. За методи впливу на ворогів та підданих він отримав прізвисько “Цепеш”, що означає “садити на палю”. У той же час простий люд та духівництво його підтримували за сприяння розвитку ремесел, безжальні покарання за крадіжки та боротьбу з османами. Зрештою, він настільки задовбав власних бояр та правителів сусідніх держав своєю пристрастю до масових страт та справедливості, що після кількох невдалих заколотів його таки змусили втекти до Угорщини. 12 років потому він із загоном угорських найманців спробував повернути собі владу, але загинув у бою, після чого його тіло розрубали на шматки та розкидали довкола.

Image for post
Image for post

33. А ми прямуємо далі.

Image for post
Image for post

34.

Image for post
Image for post

35.

Image for post
Image for post

36.

Image for post
Image for post

37.

Image for post
Image for post

38.

Image for post
Image for post

39. Вивіска.

Image for post
Image for post

40. Фактура вуличного мощення, поміж яким проростає мох та трава, виглядає дуже атмосферно та живописно, але ходити ним треба дуже уважно навіть у кросівках — підвернути ногу простіше простого.

Image for post
Image for post

41.

Image for post
Image for post

42.

Image for post
Image for post

43.

Image for post
Image for post

44. Центральна площа середмістя. Не зустрілося жодного літнього майданчика із дерев’яним подіумом — навіть на найкривішій бруківці стільці стоять просто так.

Image for post
Image for post

45. У жовтому будинку по центрі кадра у 1431 році народився Влад Дракула.

Image for post
Image for post

46. Всі будинки тут дуже різнокольорові.

Image for post
Image for post

47. Над середмістям піднімається ще один пагорб, на якому знаходиться Церква на пагорбі та ліцей.

Image for post
Image for post

48.

Image for post
Image for post

49.

Image for post
Image for post

50. На верх пагорба можна потрапити довжелезними критими сходами, або доріжкою у обхід.

Image for post
Image for post

51. Нічний вид. Мабуть, цей дах має захищати сходи від снігу, якого взимку тут вочевидь випадає немало.

Image for post
Image for post

52. Доріжка довкола пагорба з церквою.

Image for post
Image for post

53. Протилежна від годинникової вежі сторона міських мурів.

Image for post
Image for post

54. Чиясь тераса.

Image for post
Image for post

55. Цвинтар.

Image for post
Image for post

56. Довкола в деталях душевна живописна кривуватість.

Image for post
Image for post

57. Верхній вихід із критих сходів.

Image for post
Image for post

58.

Image for post
Image for post

59. Підножна фактура.

Image for post
Image for post

60.

Image for post
Image for post

61.

Image for post
Image for post

62.

Image for post
Image for post

63.

Image for post
Image for post

64. Жінок на підборах рятуж більш гладке мощення водовідвідних жолобів.

Image for post
Image for post

65.

Image for post
Image for post

66.

Image for post
Image for post

67. Щоби не залишати допис зовсім без транспортної інфраструктури — ось тримайте розклад громадського транспорту із зупинки.

Image for post
Image for post

68. На цьому наша прогулянка Сігішоарою добігла кінця. Побачивши поряд із нашою машиною Рено на франківських бляхах, не втрималися та залишили на склі записку із побажанням гарного дня.

Image for post
Image for post

Originally published at alex-shutyuk.livejournal.com.

Written by

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store