Прогулянка Копером: приморська Словенія з італійським акцентом

Image for post
Image for post

Після словенської столиці Любляни, яка виглядає дуже по-габсбурзьки, її найбільше приморське місто Копер справляє вже зовсім інше враження. Тут вже відчувається потужний італійський вплив та колорит у тисячах дрібних деталей та матеріалах. Воно й не дивно, адже місто свого часу майже 500 років входило до складу Венеційської республіки і італійці досить довго складали більшість її населення. А ще тут знаходиться єдиний у Словенії вантажний порт і нагадування про це також зустрічаються на вулицях, яким ми зараз трохи прогуляємося.

2. Машиною із Любляни у Копер можна добратися трохи більше, ніж за годину прекрасною трасою, яка пролягає крізь дуже живописну місцевість.

Image for post
Image for post

3. Довкола чистота та порядок. Словенські водії їздять акуратно та культурно, через що деколи починає здаватися, що ти знаходишся не на Балканах, а десь у Швейцарії.У тягнучці на під’їзді до зони ремонтних робіт всі терпляче стоять і не намагаються пролізти вперед без черги. Єдиним, хто порушив цю ідилію, виявився чорний БМВ на румунських номерах.

Image for post
Image for post

4. І ось нарешті з-за пагорбів вперше визирає море.

Image for post
Image for post

5. З перших метрів Копер надто яскравого враження не справляє. Його сучасна частина це акуратні вулиці, довкола яких безликі коробчасті будівлі чергуються із величезними парковками. У пошуках безкоштовної, але не надто далекої від середмістя стоянки довелося трохи покружляти.

Image for post
Image for post

6. Але все ж ми приїхали сюди дивитися не на околиці, а на живописне старовинне середмістя.

Image for post
Image for post

7. Якщо їхати в сторону Італії через Словенію, то Копер ніби заздалегідь починає готувати вас до зустрічі з Венецією та Вероною — тут красиві черепичні дахи, живописна потертість фасадів з дерев’яними віконницями та затишні площі, вимощені натертими до блиску мармуровими плитами.

Image for post
Image for post

8. План середмістя неподалік від вхідних воріт.

Image for post
Image for post

9. Копер перестав бути частиною Італії після Другої світової війни. І хоча більшість італійців тоді покинула місто, італійська мова у цьому районі Словенії досі має офіційний статус та використовується на вуличних вказівниках поряд зі словенською.

Image for post
Image for post

10. Тут прекрасно почуває себе субтропічна рослинність, а вулички такі вузькі, що взагалі незрозуміло, як місцеві примудряються їздити тут на машинах, що також додає Коперу схожості з Італією.

Image for post
Image for post

11. Якщо кудись все ж не можа заїхати машиною, на допомогу приходять скутери.

Image for post
Image for post

12. Краса.

Image for post
Image for post

13. Не знаю, чи завжди це місце настільки спокійне, але я побачив його саме таким. Центральною площею Тітов трг (це не опечатка) бігали діти, хтось зі стурбованим обличчям поспішав кудись по справах, а з усіх боків за цим споглядали найвідоміші будівлі міста.

Image for post
Image for post

14.

Image for post
Image for post

15.

Image for post
Image for post

16. Минаємо центральну площу та йдемо далі пішохідною вулицею, в кінці якої крізь дерева та фігури людей починає виднітися море.

Image for post
Image for post

17.

Image for post
Image for post

18. А вже за кількадесят кроків ти розумієш, що попереду не просто море, а порт. Він виникає перед очима абсолютно несподівано та без жодних прелюдій. Старовинне середмістя з його мініатюрними будиночками ще не закінчилося, а на горизонті у повний зріст вже намалювалися потужні портові крани та стоси контейнерів. Порт Копера далеко не найбільший у світі, але саме ця близькість та відсутність між середмістям та портом буферу у вигляді кілометра всяких складів-промзон дозволяє максимально відчути масштаб та потужність портової техніки те великих вантажних суден.

Image for post
Image for post

19. Портовому місту — морські деталі на вулицях. В якості антипаркувальних стовпців на деяких вулицях використали швартувальні тумби.

Image for post
Image for post

20. Вид на гавань. Взагалі порт у цьому місці існує ще із часів Римської імперії, а зараз він є одним з найбільших у регіоні та одним з найважливіших у доставці товарів із Азії до Центральної Європи.

Image for post
Image for post

21. Спуститися з верхнього рівня набережної можна сходами або ліфтом.

Image for post
Image for post

22. Суда на рейді.

23.

Image for post
Image for post

24. Одна з найважливіших рис хорошої лавочки (якщо не найважливіша) це те, який вид з неї відкривається. Тут із цим все прекрасно. Уявляю, як круто сидіти тут ввечері на заході сонця.

Image for post
Image for post

25. Одне із суден якраз готувалося покидати гавань — довкола нього зібралися буксири, які мали витягувати його на оперативний простір.

Image for post
Image for post

26. Десь глибоко у голові засів стереотип, що вода у порту обов’язково має бути брудна, із плямами нафти та всяким сміттям біля берега. Тут чомусь не так — вода на вигляд чиста та пахне просто морем.

Image for post
Image for post

27. До речі, обшита склом ліфтова шахта чудово демонструє принцип гармонійного поєднання старого та нового. Вона не робить вигляд, що стоїть тут із часів імператора Юстиніана Другого, але завдяки цьому розумієш, що кам’яна кладка стіни поряд є насправді старою та цінною.

Image for post
Image for post

28. Живописне небо.

Image for post
Image for post

29. Буксири натягнули троси та приготувалися робити свою роботу.

Image for post
Image for post

30. Поїхали!

Image for post
Image for post

31. Хвилинка цікавинка — у момент написання цих рядків суховантаж Cendana (довжина 190 метрів, ширина 30,5, рік побудови 2004), що ходить під прапором Гонконгу, знаходився вже у порту Дурбан, що у Південноафриканській Республіці.

Image for post
Image for post

32. Ніколи раніше не бачив цього процесу наживо і мушу визнати — він справляє враження.

Image for post
Image for post

33. Йдемо далі набережною.

Image for post
Image for post

34. Автобусна зупинка. До речі, на міських маршрутах працює міжнародний оператор Arriva.

Image for post
Image for post

35. Трохи відхилюся від хронології прогулянки та напишу кілька слів про громадський транспорт. Копер місто зовсім невелике — його населення всього 23 тисячі мешканців — тому на деяких маршрутах працюють такі мікроавтобуси на базі Mercedes Sprinter. Щоправда при цьому вони низькопідлогові, мають широкі двері, у які пройде інвалідний візок, електронні табло та кондиціонер. Зустрічається і більш серйозна техніка.

Image for post
Image for post

36. Загалом в місті діє 9 автобусних маршрутів і всю інформацію про них та тарифи можна знайти на сайті перевізника. А також там є такий текст:

Що ми, як громадяни Копера, можемо зробити для поліпшення якості життя в нашому місті?

  • ми можемо надавати перевагу автобусам, оскільки це збільшує швидкість їхнього руху;
  • ми не паркуємося і зупиняємось на зупинках, оскільки це знижує безпеку роботи громадського транспорту і його швидкість;
  • ми можемо дотримуватися правил поведінки у автобусі, тому що цим ми гарантуємо, що поїздка буде для нас та інших пасажирів більш комфортною та безпечною;
  • зокрема, ми можемо частіше подорожувати автобусом, їздити на велосипеді або гуляти містом пішки, оскільки це сприяє більш чистому довкіллю та менш зайнятим дорогам у Копері.

Як на мене гарний приклад комунікації і дуже круто, що перевізник говорить живою людською та не протиставляє своїх користувачів та себе самого, не ділить світ на МИ та ВИ.

Image for post
Image for post

37. Тим часом буксири витягнули судно із попередніх фото на велику воду та почали розвертати його носом у напрямку руху.

Image for post
Image for post

38. Буквально у парі сотень метрів від місця, де портові крани піднімають важкі контейнери, починається набережна з пальмами, ліхтарями та безтурботними людьми.

Image for post
Image for post

39.

Image for post
Image for post

40. Сучасна скільптура на фоні портових кранів — ефектне поєднання.

Image for post
Image for post

41.

Image for post
Image for post

42.

Image for post
Image for post

43. Наше знайоме судно тим часом остаточно встало на курс та пішло далі вже без сторонньої допомоги.

Image for post
Image for post

44. Далі починається місце стоянки риболовецьких човнів та всякого іншого.

Image for post
Image for post

45.

Image for post
Image for post

46. Тут же поряд стоять кам’яні столи для торгівлі свіжою рибою.

Image for post
Image for post

47. На стільницях є спеціальна канавка, яка має вловлювати риб’ячу кров та скеровувати її до решітки внизу.

Image for post
Image for post

48.

Image for post
Image for post

49.

Image for post
Image for post

50.

Image for post
Image for post

51.

Image for post
Image for post

52. Ніколи раніше не думав, що Словенія є морською державою, але виявляється, що для цього може бути цілком достатньо 30-кілометрового узбережжя, головне розумно його використовувати.

Image for post
Image for post

53. Деколи буває так, що море ніби і близько, але його запаху зовсім не відчуваєш. Тут же повітря було таке, що хотілося зупинитися на якийсь час, закрити очі та просто дихати.

Image for post
Image for post

54. Навіть було трохи шкода, що вже треба було вертатися до машини та їхати далі.

Image for post
Image for post

55.

Image for post
Image for post

56. Фонтан на площі. Хотів набрати води у пляшку, але перехожий зупинив — сказав, що вода у ньому не питна.

Image for post
Image for post

57.

Image for post
Image for post

58.

Image for post
Image for post

59. Усі труби та дроти на висоті полутора-двох метрів намагаються заглиблювати у стіни — це дозволяє відвоювати дорогоцінні сантиметри для проїзду авто.

Image for post
Image for post

60. І це не жарт. Машиною тут їздять практично всюди, де вона пролазить. Ось тут вже навіть лежачого поліцейського поставили — без нього, схоже, примудрялися ганяти. Можливо дається взнаки, що у Копері досі проживає 10% італійців :)

Image for post
Image for post

61.

Image for post
Image for post

62. Ще один приклад сучасної архітектури поряд зі старою. До речі, це новий корпус місцевого університету.

Image for post
Image for post

63.

Image for post
Image for post

64.

Image for post
Image for post

65. Йдеш собі, нікого не рухаєш, аж раптом…

Image for post
Image for post

66.

Image for post
Image for post

67. Це повернулися на центральну площу Мітов трг. Освітлення трохи змінилося і тепер можна краще сфотографувати одну з найвідоміших будівель Копера — Преторіанський палац.

Image for post
Image for post

68.

Image for post
Image for post

69. Передвиборна агітація.

Image for post
Image for post

70. Вигляд деяких старих будівель зупсували прокладанням кабелів у кривих штрабах, неакуратно замазаних цементом.

Image for post
Image for post

71.

Image for post
Image for post

72.

Image for post
Image for post

73. Рено на нідерландських номерах з асистуванням двох перехожих намається вивернути на перехресті розміром із кухню в хрущовці. Водій явно був в шоці від того, що відбувається, але здаватися вже пізно. Сподіваюся, в нього все вийшло.

Image for post
Image for post

74. Місцевим все ок.

Image for post
Image for post

75. Наша прогулянка колоритним Копером поступово добігала кінця. Ми вийшли зі середмістя та попрямували до парковки.

Image for post
Image for post

76.

Image for post
Image for post

77. Дорогою трохи офігіли від вуличного душа для собак.

Image for post
Image for post

78. На цьому наша прогулянка і завершилася.

Image for post
Image for post

79. Па-па, Копер, ми поїхали далі.

Image for post
Image for post

Originally published at alex-shutyuk.livejournal.com.

Written by

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store