Повернення води

Image for post
Image for post

Німецький Ляйпциг є прикладом міста, яке роками планомірно працює над поверненням втраченої колись води до свого пейзажу і сьогодні я хотів би трохи про це розказати.

2. По суті Ляйпциг завдячує воді самою своєю появою — колись його заснували на місці злиття кількох річок, окрім яких ще у 12 столітті було прорито розгалужену мережу каналів, які допомагали регулювати наслідки повеней та приводили в рух млини та верстати численних ткацьких фабрик.

Однак у 20 столітті воду каналів почали сильно забруднювати неочищеними промисловими стоками, що досягло свого піку у 1940-х роках. З окраси міста, канали перетворилися на джерело проблем. Вже після війни міська влада замість боротьби з причинами цього вирішила зосередитися на приховуванні симптомів. Канали смердять та погано виглядають? Давайте закопаємо їх під землю. В результаті протягом 1950-х років понад 3 км каналів заховали у підземні колектори чи просто засипали землею. (Фото з Вікіпедії)

Image for post
Image for post

3. Звісно, закопування під землю суттєво змінило міський пейзаж, але були і значно більш серйозні наслідки. Під час дощів у місті та вгору за течією річок міська система водовідведення не справлялася і місто починало затоплювати. Ось для прикладу фото повені 1963 року. (звідси)

Image for post
Image for post

3. Наприкінці 1980-х з ініціативи митців та архітекторів в місті почався рух “Новий берег” за відновлення каналів та повернення місту його індивідуальності. Вони збирали матеріали, проводили виставки та обговорення, пояснюючи важливість відновлення води в місті. Однією з акцій стало позначення місць на вулицях, де колись проходили канали.

Image for post
Image for post

4. Зрештою, цей рух отримав загальноміську підтримку та став офіційним міським проектом, першим етапом якого було вирішення проблеми забруднення води у каналах.

Image for post
Image for post

5. Вже у 2000-х роках розпочалася безпосередня робота з відновлення каналів, головне призначення яких — розподіл води під час повеней та запобігання затопленню міста. Перші майже 1000 метрів було відкрито у 2007 році і у подальшому кожні 3–5 років завершувався наступний етап. (фото звідси)

Image for post
Image for post

6. Переріз.

Image for post
Image for post

7. Одна з ділянок перед початком робіт з відновлення каналу Ельстермюльграбен.

Image for post
Image for post

8. Та відразу після завершення.

Image for post
Image for post

9. Урочисте відкриття з оркестром та байдарочниками.

Image for post
Image for post

10. Як це завжди буває, думки містян щодо відновлення каналів розділилися — хтось підтримував ініціативу та готовий терпіти незручності, спричинені будівельними роботами, тоді як інші обурювалися, що створення громадських просторів за 20 млн. євро у і без того престижному районі в той час, як у інших місцях повно проблем це не найкраща інвестиція. Мер міста на це продовжував пояснювати, що головним завданням проекту є не створення місць для відпочинку, а захист міста від повеней.

Image for post
Image for post

11. Із космосу зміни за 11 років виглядають так.

Image for post
Image for post

12. Зміни на іншій ділянці. Було.

Image for post
Image for post

13. Стало.

Image for post
Image for post

14. Скульптура поряд, присвячена сторіччю із дня заснування волонтерської організації Deutsche Lebens-Rettungs-Gesellschaft, що вчить правильному поводженню на воді та правилам порятунку тих, хто тоне.

Image for post
Image for post

15. Перевтілилася також і площа перед Федеральним адміністративним судом Німеччини.

Image for post
Image for post

16.

Image for post
Image for post

17. Ділянка поряд.

Image for post
Image for post

18. Тут поряд знаходиться університетський кампус, так що студентам є де посидіти з ноутом.

Image for post
Image for post

19. Цю ділянку, якщо я не помиляюся, відкрили однією із перших.

Image for post
Image for post

20.

Image for post
Image for post

21.

Image for post
Image for post

22.

Image for post
Image for post

23. Ще до того, як воду відкрили, вздовж майбутнього русла у багатьох місцях поставили такі колони, які вночі світяться синім та привчають містян до думки, де знаходиться вода. Вийшло таке капітальне переосмислення акцій руху “Новий берег”, які колись встромляли в землю вздовж русла каналів дерев’яні кілки.

Image for post
Image for post

24. Пройшовши під вулицею, потік йде далі.

Image for post
Image for post

25.

Image for post
Image for post

26. Цьогоріч розпочалися роботи з відкриття ще однієї частини каналу трохи південніше.

Image for post
Image for post

27.

Image for post
Image for post

28. У кількох кварталах південніше знаходиться інша частина цього потоку, відкрита значно раніше. Зверніть увагу на віддзеркалений напис, що по-правильному відбивається у воді.

Image for post
Image for post

29.

Image for post
Image for post

30.

Image for post
Image for post

31. Ріка Парте на півночі від середмістя з’являється, протікаючи перед тим під залізничними коліями центрального вокзалу. У спокійному стані вона виглядає тихонею, однак під час “Столітньої повені” 2002 року цей скромний потічок трохи побуянив та спричинив пошкодження у кількох невеликих містечках на своєму шляху.

Image for post
Image for post

32. А тепер переходимо до другої частини нашої розповіді. Все описане раніше є відновленими практично з нуля каналами у самому центрі міста. Але окрім них у Ляйпцигу лишалося чимало діючих каналів далі від центру, які роками стояли забутими та захаращеними. у рамках цієї програми їх також привели до ладу.

Image for post
Image for post

33. Тут канали вже проходять серед колишніх промислових споруд району Плагвітц, тому не дивно, що їх не стали закопувати під землю — на сморід мабуть особливо не було кому жалітися.

Image for post
Image for post

34. Звісно, з тих часів багато що змінилося. Вода стала чистішою, а стару ткацьку фабрику переобладнали під житло.

Image for post
Image for post

35.

Image for post
Image for post

36.

Image for post
Image for post

37.

Image for post
Image for post

38. Зараз цей колись депресивний район активно забудовується.

Image for post
Image for post

39. Велику увагу приділяють також і поверненню сюди флори та фауни.

Image for post
Image for post

40.

Image for post
Image for post

42. Мережа каналів достатньо розгалужена, щоби водити ними екскурсіййні човни.

Image for post
Image for post

43. З води відкривається зовсім інший вид на місто.

Image for post
Image for post

44.

Image for post
Image for post

45.

Image for post
Image for post

46. З протилежної сторони будинку вулиця з авто та трамваями, а тут практично сільська пастораль.

Image for post
Image for post

47.

Image for post
Image for post

48.

Image for post
Image for post

49. У цій будівлі знімає свої передачі місцева телестудія.

Image for post
Image for post

50. Несподівано.

Image for post
Image for post

51.

Image for post
Image for post

52.

Image for post
Image for post

53. Загалом, канали в місті є лише видимою частиною великого проекту, до якого входять також нові канали та резервні водойми довкола міста, з’єднані між собою системою шлюзів та покликані перерозподілити та відвести велику воду під час повеней. (фото звідси)

Image for post
Image for post

54. І на завершення про ще один водний проект — створення парку озер Leipziger Neuseenland на південь від міста. На фото з супутника можна оцінити масштами змін — загальна площа озер співставна з площею самого міста і це ще не кінець — тривалість проекту запланована до 2060 року.

Image for post
Image for post

55. Раніше на цій території видобували відкритим способом буре вугілля. Перший кар’єр тут перетворили на водосховище іще у 1954 році. А вже у 1990-х роках після об’єднання Німеччин тутешнє вугілля різко стало нікому непотрібне і постало питання — що робити з кар’єрами далі? Зрештою вирішили створити тут гігантську розважальн-рекреаційну територію.

Image for post
Image for post

56. Для розуміння масштабу — новоутворене озеро Конспудерзее має має площу понад 4,36 кв.км. та максимальну глибину 54 метри. Загальна площа озер на момент завершення проекту має становити близько 70 кв. км, а вартість рекультивації оцінюється у 3,5 млрд євро.

Image for post
Image for post

57. Проект отримав ім’я Neuseeland — Нова озерна земля, яка звучить німецькою як каламбур від назви Нової Зеладії. До речі, подаючи заявку на проведення літньої Олімпіади 2012 року, Ляйпциг планував проводити змагання із греблі, пляжного волейболу та деякі інші.

Image for post
Image for post

58. Добратися до озер із центру міста можна велосипедом приблизно за півгодини парками та ось такими доріжками при цьому буквально кілька разів перетинаючи жваві транспортні вулиці.

Image for post
Image for post

59. Приїжджаєш, а там ось таке.

Image for post
Image for post

60.

Image for post
Image for post

61. Можна об’їхати озеро довкола.

Image for post
Image for post

62. Є оглядова вежа, з якої можна оглянути панораму Землі озер. Каркас вежі зроблено з дерева і нагорі її відчутно хитає вітром.

Image for post
Image for post

63. Вид згори.

Image for post
Image for post

64. Парк розваг.

Image for post
Image for post

65. Позаду видніється найбільше наразі озеро комплексу — Цвікауер.

Image for post
Image for post

66. А це вже вид на Конспудерзее, довкола якого ми щойно їхали.

Image for post
Image for post

67.

Image for post
Image for post

68. Панорама міста на горизонті.

Image for post
Image for post

69.

Image for post
Image for post

70.

Image for post
Image for post

71.

Image for post
Image for post

72. До речі, знаєте, як на пляжі можна відрізнити корінного мешканця Східної Німеччини від західняка?

Image for post
Image for post

72. Кажуть, що західняк ніколи не піде купатися, якщо не має із собою плавок, тоді як східняки частенько не зважають на ці умовності. Може байка, а може і ні.

Image for post
Image for post

73. Що ж до озер, то їхня поява спричинила активний розвиток території довкола та наповнення її базами відпочинку, кафе та ресторанами, спортивними базами та житлом.

Image for post
Image for post

74.

75.

Image for post
Image for post

76. Ось такі проекти. Звісно, тут важко не провести паралелі із львівською історією закопаної під землю Полтви, мрії про відновлення якої періодично виринають то там, то тут. Але коли дивишся на обсяги проробленої тут роботи, стає зрозуміло, що для серйозної розмови про таке у нас потрібно ще дозріти. І не лише фінансово. А поки можемо помріяти. Мріяти ж не заборонено?

Image for post
Image for post

Originally published at alex-shutyuk.livejournal.com.

Written by

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store