Image for post
Image for post

Кілька місяців тому до Львова почали приходити перші вживані Татра з Берліна і це викликаложваві дискусії у львівському вічно обуреному фейсбуці. Я тоді також долучився та написав пост про те, чому купувати вживані трамваї це нормально. Коли ж ці трамваї таки вийшли на маршрути, львів’яни побачили, що це не старі розвалюхи, а дуже пристойна техніка, яка деталями та плавністю ходу справляє враження не гірше, ніж нова техніка. Але виліз інший неприємний момент — деякі збудовані останніми роками у Львові підвищені трамвайні платформи виявилися настільки підвищеними, що не дають відкриватися дверям, які у новоприбулих вагонах відчиняються назовні.

Щоправда, зі старими трамваями та високими платформами теж не все вийшло гладко. Двері-то в них відкривалися, але перша сходинка деколи опинялася відчутно нижче платформи, через що люди періодично шпортаються та падають. Чому так вийшло і якою мала би бути висота платформ, щоби не було таких нестиковок? Щоби краще розібратися у цьому питанні я напросився у трамвайне депо на Городоцькій — міряти сходинки трамваїв.

2. Для початку кілька фоток львівських платформ зі сторінки ФБ-спільноти Зручне місто. Ось одна із сихівських платформ, вища за підлогу електронівського вагона.

Image for post
Image for post

3. А ось платформа на Чернівецькій 36 см заввишки.

Image for post
Image for post

4. Всі ці платформи проектувалися під час дії який каже, що платформи на трамвайних зупинках повинні мати висоту 15–30 см (на скріншоті).

Image for post
Image for post

5. У новішому у одному пункті говориться, що платформа має бути на рівні першої сходинки і у цьому надто абстрактрому визначенні закладене непорозуміння, адже величина першої сходинки не є константою. Бандажі трамвайних коліс стираються і вагон з часом присідає на кілька сантиметрів, пружини візків стискаються під навантаженням і висота сходинки гуляє.

Інший пункт того ж ДБН-у каже, що висота платформи має бути 360 плюс-мінус 60 мм. Який із цих пунктів важливіший — дискусійне питання, але давайте візьмемо рулетку та глянемо, як вони стикуються з реальністю.

Image for post
Image for post

6. Першим ділом заміряємо двері однієї з екс-берлінських Татр, поява яких у Львові і спровокувала платформогейт. Як бачимо висота від верху рейки до низу гумового дверного ущільнювача трішечки менша за 32 см. До металевої частини дверей близько 38 см. Тобто навіть порожній вагон при відкриванні дверей на Чернівецькій притерся би до неї гумою.

Image for post
Image for post

7. При цьому при відкриванні двері берлінських Татр від’їжджають від кузова максимально на 23 см. Тобто ця відстань така, що компенсувати висоту платформи відстанню від неї до рейок не вийде — утвориться занадто широка щілина, у яку хтось може провалитися та щось собі поламати.

Image for post
Image for post

8. Повністю відчинені двері виступають на 17 см.

Image for post
Image for post

9. А що там в Електрона? У депо якраз стояв п’ятисекційник №1179. Висота підлоги біля вихода тут 32 см, але сам поріг ніби подвійний — двері заходять на 5 см нижче підлоги і утворюється невелика поличка. До того ж на фото видно кожух колісної пари який виступає відносно решти кузова на 8 см. Тобто, як не крути, а десятисантиметрова щілина між платформою та порогом залишиться.

Image for post
Image for post

10. Шкода, що електронівські конструктори не підгледіли таку ідею невеликого виступа під дверима, який максимально закриває щілину між порогом та платформою та робить вхід зручнішим.

Image for post
Image for post

11. Наприклад у німецькому Ляйпцигу це виглядає так.

Image for post
Image for post

12. Хороша новина — розсувні двері Електрона при відкриванні відходять від кузова на ті ж 8 см, тобто він зможе відкрити двері всюди, де фізично зможе проїхати.

Image for post
Image for post

13. Тут можна бачити відстань від низу дверей до рейки.

Image for post
Image for post

14. Але звісно, не всі вагони у депо — Електрони та берлінські Татри із новенькими колісними бандажами. Відшукали на канаві вагон із максимально сточеними колесами — висота першої сходинки в нього виявилася вже 28 см. Тобто все та ж платформа на Чернівецькій виходить на 8 см вище за неї — привіт, політ носом уперед. І це ще без пасажирів у салоні.

Image for post
Image for post

15. Єдиний вагон, якому без питань підходять навіть найвищі львівські платформи — заслужена Гота. Старий кінь борозни не зіпсує :)

Image for post
Image for post

16. І що ж робити? Спробував накинути профіль платформи, яка не мала би спричиняти проблем при відкриванні дверей навіть на максимально сточених колесах. Виходить, що вона не повинна бути вищою за 24 см відносно головки рейки. Відстань по ширині у 8 см, звісно, могла би бути меншою, але доводиться рахуватися із більш широкими Електронами.

Image for post
Image for post

17. У Електрона ж конструкція кузова та порогів така, що у будь-якому випадку між платформою та підлогою виходить зазор у 10 см. Було би незле, якби Електронівці доопрацювали підлогу біля виходу із врахуванням закордонного досвіду, але чи цікаво це їм? Хм-хм…

Image for post
Image for post

18. Загалом вийшла досить патова ситуація і поки незрозуміло, як із неї будуть виходити та що робити із усіма вже збудованими платформами. Наразі результати цих замірів враховані у проекті реконструкції площі Двірцевої і на її зупинках вже повинні будуть відкриватися двері всіх наявних львівських трамваїв.

Якщо ж говорити про текст ДБН-у про платформи, то я би трохи доопрацював його формулювання. Як на мене, правильніше було би написати не “”, а “.” Скільки має бути цей “Х” вже питання до обговорення. Ну і варто мабуть додати уточнення, що цей “Х” можна збільшувати для забезпечення безперешкодного відкривання дверей, щоби знову не вийшло, як завжди.

Image for post
Image for post

Дивіться також:

Мої 5 копійок про Татри з Берліна

Image for post
Image for post

Якою має бути хороша зупинка громадського транспорту?

Image for post
Image for post

Вулиця для всіх по-німецьки. Прогулянка по Карла Лібкнехта

Image for post
Image for post

Tags: дилема, трамвай, транспорт

Written by

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store