Картинки з Ліона: вуличні деталі та благоустрій

Image for post
Image for post

Щоби не відкладати задумане у довгий ящик, почну розповідати про побачене у незщодавній подорожі і у сьогоднішньому дописі розкажу про вуличні деталі та громадські простори Ліона. Запрошую до перегляду.
2. Для початку невелика вікіпедична довідка. Ліон було засновано ще у 43 р. до нашої ери римлянанами за часів правління Юлія Цезаря і дотепер у місті збереглося чимало пам’яток античного часу. Тому не дивно, що центральна частина міста входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО.Зараз у самому Ліоні живе трохи більше 500 тис. мешканців, а агломерації — 2,3 млн і за цим показником він є другим у Франції після Парижа. При цьому при слові “агломерація” не треба уявляти собі пасторальні села — зовнішньо та по суті це те саме місто з такими ж вулицями та будинками.

Image for post
Image for post

3. Ліон стоїть у місці злиття двох річок — Рони та Сони, на набережних яких облаштовано зручні громадські простори. На ріках періодично стаються паводки, тому набережні зроблені кількарівневими, що захищає вулиці від підтоплень.

Image for post
Image for post

4. Вид на набережну Рони з одного з мостів.

Image for post
Image for post

5. Деякі частини набережної продовжують облаштовувати. Тут, схоже, зібралися висаджувати нові дерева.

Image for post
Image for post

6. З верхньої частини набережної вниз можна спуститися сходами або ж з’їхати на дупі по металевій трубі.

Image for post
Image for post

7. На сусідній ділянці вже видно кінцевий результат. Тут стоять дерев’яні шезлонги, на яких можна розслабитися, споглядаючи ріку, та дитячі майданчики.

Image for post
Image for post

8. Один з майданчиків призначений для експериментів з водою.

Image for post
Image for post

9. У оформленні майданчиків переважають природні матеріали та натуральні кольори.

Image for post
Image for post

10. Покриття майданчиків тут переважно роблять з пружного матеріалу на основу коркової крихти.

Image for post
Image for post

11. Пішохідна частина набережної вкрита бруківкою, роверистам постелили асфальт.

Image for post
Image for post

12.

Image for post
Image for post

13. Велосипедна доріжка відділена від прогулянкової смугою річкового каменю (і кам’яними брилами :).

Image for post
Image for post

14.

Image for post
Image for post

15. Плавний спуск з вулицю на набережну.

Image for post
Image for post

16. Місцеві мешканці активно використовують набережну для пробіжок.

Image for post
Image for post

17. Ще одна новооблаштована ділянка набережної зі скейтпарком та терасами-сходинками з вбудованим у них пандусом.

Image for post
Image for post

18.

Image for post
Image for post

19.

Image for post
Image for post

20. Більш старий та геть розписаний графітчиками скейт-парк на іншому кінці набережної. Цікаво, що він поділений на дві вікові зони — невеликі фігури для початківців та велика рампа для більш досвідчених райдерів.

Image for post
Image for post

21. Так виглядає набережна далі від центру “з неправильного боку залізниці”. Тут на алеї покриття з крихти, але також є меблі та навіть вуличні тренажери.

Image for post
Image for post

22.

Image for post
Image for post

23. Окрім набережних Ліон запам’ятовується своїм рельєфом. Стара частина міста частково знаходиться на високих пагорбах, по яких повсюдно прокладені такі сходи.

Image for post
Image for post

24. Вулиці поміж цих пагорбів петляють серпантинами, але при цьому по них ходить громадський транспорт (про нього іншим разом) — на фото якраз видно тролейбусну зупинку.

Image for post
Image for post

25. Песередині сходів майже завжди є такого плану перила. Самі ж сходи трапляються настільки довгі, що безперервний спуск ними може займати понад 10 хвилин.

Image for post
Image for post

26. Трохи про збереження старовини. Практично всюди максимально збережені автентичні вхідні двері, вікна, ручки, поштові скриньки та інші деталі. Замість номерів квартир на дверях та поштових скриньках пишуть прізвища мешканців.

Image for post
Image for post

27. Один з численних прикладів мирного співіснування старовинних вхідних дверей та сучасного домофону.

Image for post
Image for post

28. Вулиці з автомобільним рухом у горбистій частині міста виглядають так.

Image for post
Image for post

29. Тактильні елементи по всьому місту зроблені з металевих пухирців.

Image for post
Image for post

30. Велорух на односмугових вулицях вулицях облаштовано у протилежному напрямку до руху авто, причому часто взагалі без запасу по ширині. І якщо на рівнинних вулицях це працює цілком нормально, то на підйомах спричиняє роверистам помітні незручності. Щоби роз’їхатися з авто, роверисту, що повзе під гірку, доводиться зупинятися та притискатися до бордюра і після цього знову рушати. Якщо машини їдуть одна за одною, підйом стає досить проблематичним.

Image for post
Image for post

31. Хоча переважно автотрафік на таких вулицях слабкий і звичні до підйомів ліонські роверисти почуваються на них досить комфортно.

Image for post
Image for post

32. Швидкість руху авто знижують берлінськими подушками (як на фото) та підвищеними пішохідними переходами.

Image for post
Image for post

33. Щоправда, приблизно третина місцевих водіїв проскакують ці перешкоди взагалі без зниження швидкості, підстрибуючи на них, як на трамплінах.

Image for post
Image for post

34. Антикишеня на пішохідному переході у середмісті.

Image for post
Image for post

35. То там, то тут зустрічаються нагадування про античне походження міста.

Image for post
Image for post

36. Продуктові магазини завжди виставляють на вулицю ящики з овочами та фруктами.

Image for post
Image for post

37. Спочатку я почав захоплюватися цією довірою до порядності оточуючих, а потім згадав, що деякі магазинчики біля мене у Львові роблять так само.

Image for post
Image for post

38. У французів дуже своєрідна манера написання телефонних номерів — вони групують цифри парами і деколи ще й ставлять між цими парами крапки, що робить їх більш подібними на IP-адресу.

Image for post
Image for post

39. Одна із численних площ із прекрасно доглянутими деревами. Натовп людей праворуч стоїть біля входу до станції фунікулера який піднімається до верхіви пагорба, на якому стоїть одна з головних міських пам’яток — базиліка Нотр-дам-де-Фурв’є. Забігаючи наперед скажу, що фунікулер входить до системи міського громадського транспорту і, купивши загальний денний квиток, ним можна користуватися так само, як метро чи трамваєм.

Image for post
Image for post

40. У Ліоні вулиці різного типу дуже чітко відрізняються покриттям. Якщо вулиці із автомобільним рухом переважно асфальтовані, то пішохідні вкривають бруківкою чи кам’яною плиткою у один рівень. По центру кладуть кам’яний лоток для збирання дощової води.

Image for post
Image for post

41.

Image for post
Image for post

42. Літні майданчики кафе та ресторанів обходяться без подіумів та огороджень — лише легкі меблі та навіси-маркізи.

Image for post
Image for post

43.

Image for post
Image for post

44.

Image for post
Image for post

45. Такі майданчики не створюють відчуття відгородженості та ніби запрошують перехожого присісти за столик та щось замовити.

Image for post
Image for post

46. Більш широкі вулиці щедро засаджені деревами (переважно платанами), які створюють тут затінок та захищають від пекучого сонця.

Image for post
Image for post

47. До речі, зверніть увагу на ширину смуг. Навіть легковики вміщаються на них впритик.

Image for post
Image for post

48. Вантажівки вже вміщаються взагалі впритирку. Але в результаті така тіснота змушує всіх їхати дуже уважно та не розганятися.

Image for post
Image for post

49. На житлових вулицях з 30-кілометровим лімітом швидкості перехрестя часто піднімаються до рівня тротуару та звужуються антикишенями, які завжди захищають стовпцями.

Image for post
Image for post

50. Ліонські стовпці мають цікаву когструкцію — вони можуть стояти і самі по собі, і бути основою для кріплення вуличного огородження. Тут вже мабуть хтось саркастично зрадіє — “О! Вуличні паркани! Все, як в нас!” — але ні, тут з них ніхто не будує суцільних лабіринтів. Їх використовують максимум по кілька штук за раз і дуже дозовано. Наприклад прямо напроти виходу зі школи.

Image for post
Image for post

51. Крім металевих зустрічаються ще потужні кам’яні стовпці у колір плитки.

Image for post
Image for post

52. Деколи на них надягають такі навігаційні компаси, які показують напрямки до головних точок притягання.

Image for post
Image for post

53. Мешканці у свою чергу вдосконалюють ці стовпці трохи по-іншому.

Image for post
Image for post

54.

Image for post
Image for post

55. Перетин невеликої вулиці та площі у самому центрі зробили з пріоритетом пішоходів — вулиця просто обривається і машини навшпиньки пробираються крізь вузький коридор між стовпчиками, пропускаючи людей.

Image for post
Image for post

56. Інший подібний приклад можна побачити біля одного з ліонських вокзалів. Просто перед входом одна смуга поміж стовпчиків, яка одночасно є зоною висадки.

Image for post
Image for post

57. Трохи далі трамвайні зупинки.

Image for post
Image for post

58. І за зупинками якраз завершують облаштування нового скверу.

Image for post
Image for post

59. Щоправда у цьому випадку транзитну вулицю таки зберегли, але закопали її під землю.

Image for post
Image for post

60. Вуличні ліхтарі стараються по максимуму вішаюти на стіни будинків, щоби зберегти якнайбільше простору для пішоходів.

Image for post
Image for post

61.

Image for post
Image for post

62. По всьому місту вулиці були розмальовані різнокольоровими позначками підземних комунікацій. Цікаво, для чого це?

Image for post
Image for post

63. Трохи повернімося до теми велоінфраструктури. На магістральних вулицях з двома та більше смугами велодоріжки роблять двосторонніми, зміщають під один з країв вулиці та відокремлюють від машин потужним кам’яним бордюром-делініатором.

Image for post
Image for post

64.

Image for post
Image for post

65.

Image for post
Image for post

66. Кут повороту цих бордюрів намагаються робити близьким до 30 чи 45 градусів, завдяки чому вулиці виглядають, ніби вийшли відразу із графічного редактора.

Image for post
Image for post

67. Щоби ці бордюри не перетворювалися на дамби, у них роблять розриви та у деяких з них ставлять водовідвідні решітки.

Image for post
Image for post

68.

Image for post
Image for post

69. Загалом така структура вулиць, поєднання матеріалів, форми та пропорції острівців формують власне впізнаване обличчя французької вулиці, відмінне від німецької чи голландської. І що цікаво, саме французькі вулиці виглядають найбільш “квадратіш”.

Image for post
Image for post

70. Мурал, який не виглядає, як мурал. Мабуть, колись частина цього будинку завалилася і лишилася величезна стіна, яку вирішили розмалювати так, що здалеку не відрізнити від справжнього фасаду.

Image for post
Image for post

71. Несподівана вулична скульптура. От могли ж якийсь серйозний пам’ятник поставити у такому місці, але ні — взяли і вліпили якогось трансформера на роликах. Ну що за люди?

Image for post
Image for post

72. Скляні пляшки по всьому місті збирають у такі контейнери.

Image for post
Image for post

73. Червоний куб вдалині — інфобокс, присвячений відкриттю місцевого кінофестивалю.

Image for post
Image for post

74. Бічні вулиці на перетині з головною піднімають до рівня тротуару.

Image for post
Image for post

75. Причому навіть там, де їздять тролейбуси.

Image for post
Image for post

76.

Image for post
Image for post

77. Розкішне мощення тротуару та стовпи і дерева, що стоять чітко на одній лінії.

Image for post
Image for post

78.

Image for post
Image for post

79. У більш сучасних (чи не таких центрових) районах замість кам’яної плитки вже використовують асфальт чи бетон.

Image for post
Image for post

80. Якщо із верхніми поверхами будинків жодної самодіяльності не видно, то на перших поверхах на деяких вулицях власники магазинів, схоже, мають трохи свободи.

Image for post
Image for post

81. Деколи можна зустріти навіть таке.

Image for post
Image for post

82. Підозрюю, що ці куби з’явилися на в’їзді до однієї з головних шопінг вулиць після серії терактів у європейських містах, коли натоспи людей таранили вантажівками. Щоправда виглядають вони все ж недостатньо масивно, як на мене.

Image for post
Image for post

83. Сама вулиця виглядає так.

Image for post
Image for post

84. Ще трохи фоток різних скверів та вуличних просторів. Дитячий майданчик біля набережної.

Image for post
Image for post

85. Фонтан-струмок на одній із площ.

Image for post
Image for post

86. Площа перед невеликою залізничною станцією, масштабу нашого Підзамче.

Image for post
Image for post

87. Ніби досить багато всього показав, але ще більше всього лишилося за кодром і про це вже у наступних дописах.

Image for post
Image for post

88. І наостанок фото парку атракціонів, який розклався неподалік від місця, де я зупинявся. Чимала вулиця перетворилася на суцільний лунапарк із солодкою ватою, ілюмінацією та гучним реготом на кожному кроці, На перший погляд це дуже дисонувало зі стильними вулицями довкола, але з іншого боку — атракціони скоро приберуть, а дитячі спогади залишаться. Так само, як і місто із зеленими вулицями та затишними набережними.

Image for post
Image for post

Originally published at alex-shutyuk.livejournal.com.

Written by

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store