Зимове прибирання по-вінницьки

Чи можливо мати чисте взуття взимку? У Львові, де комунальні служби щозими рапортують про тонни розсипаної на вулицях піскосуміші, це питання звучить риторично. Якось навіть складно уявити зиму без брудної сніжно-піщаної каші під ногами. Так може без цього взагалі ніяк не обійтися?

Насправді, альтернатива таки існує — наприклад, у багатьох європейських містах тротуари замість піску посипають дрібним гранітним відсівом, який значно ефективніший у боротьбі зі слизькістю і водночас не перетворюється на грязюку. Але ж це все десь у Стокгольмі чи Зальцбургу, а чи буває якось інакше на українських теренах, де наші люди, наш клімат і оце от все?

Нещодавно протягом кількох днів пробув у Вінниці і піска на тамтешніх вулицях не побачив взагалі. Як же так?

2. Як виявилося пісок для посипання вулиць у Вінниці не використовують взагалі. Замість нього на проїжджій частині використовують реагенти (місцеві знайомі казали, що деколи аж забагато), а тротуари на магістральних вулицях активно підмітають.

3. Для цього використовують спеціальні маленькі тракторці. (Фото Віктора Перлова)

4. Там, куди трактор фізично не може заїхати, працюють мітлами двірники.

5. У глибині житлових кварталів все вже значно простіше. Сюди явно не зазирають тракторці зі щітками і доріжки просто вкриті чистом втоптаним снігом. Як на мене, це краще, ніж коли розтоплений піскосіллю сніг за ніч перетворюється на льодяну корку і вимагає розсипання нової порції піскосуміші. Хоча при коливаннях температури довкола нуля таке вийде і без солі.

6. В результаті після кількох днів ходіння вінницькими вулицями моє взуття лишилося практично чистим і значно більше забруднилося на стометровому відрізку від виходу із львівського залізничного вокзалу до автобусної зупинки.

7. А це вже випадкове фото львівської вулиці.

8. Навесні цей пісок почне носити вітром і він потраплятиме у наші очі та легені.

9. Важливим також є те, що вуличний відсів (сюди входить піскосуміш, якою посипають вулиці взимку та пил, що утворюється влітку) за об’ємом посідає друге місце у структурі міського сміття — 15%, тобто орієнтовно 36 тис. тон щороку. Зважаючи на теперішні витрати на його утилізацію (800 грн. за тону), загальну вартість прикинути не складно. При цьому щебінь, який використовують у містах Євросоюзу, є багаторазового використання. Тобто це питання не лише естетики, здоров’я та екології, а й економіки.

10. Чи побачимо колись щось подібне у Львові?

Originally published at alex-shutyuk.livejournal.com.

Get the Medium app

A button that says 'Download on the App Store', and if clicked it will lead you to the iOS App store
A button that says 'Get it on, Google Play', and if clicked it will lead you to the Google Play store