Боржава — краса, яку не цінують

Цього року ще не випадала нагода вибратися на природу, тому лишається смакувати фото з минулорічної прогулянки Боржавою, яка лишила приємні, хоча і трохи неоднозначні враження.

2. Невеликий привал дорогою.

3. Паркуємося та починаємо підйом лісовозною дорогою.

4.

5. Минулоріч це була перша вилазка на природу після кількох місяців сидіння вдома на самоізоляції і ігрські пейзажі через це здавалися ще прекраснішими.

6. Нам туди, нагору.

7.

8.

9.

10.

11.

12. Піднімаєшся нагору і тут всюди сліди підпалів трави. Навіщо це робити — взагалі не зрозуміло.

13.

14. Підійшли до будівлі колишньої сироварні, від якої тепер залишилася лише руїна.

15. У якійсь Швейцарії це все прекрасно би працювало та приносило прибуток, але тут ам не цей во.

16. Зате довкола повно залишків чиїхось свинських пікніків.

17.

18.

19. Йдемо далі, довкола нас пливуть медитативні пейзажі.

20.

21.

22.

23.

24. Взагалі Боржава мені здається дуже недооціненим місцем. Як на мене, тут надзвичайно гарно та атмосферно, але це місце не має жодного охоронного статусу — це просто гори, де вільно можна їздити на джипах та планувати встановлення вітроелектростанцій.

25.

26.

27. Оскільки Боржава це просто гори, просто по хребту джипи роз’їздили глибокі колії.

28. Для порівняння — національний парк Торрес дель Пайне у чилійській Патагонії, де можна пересуватися лише пішки і ніяких джипів на маршрутах. Але це у Чилі, де так мало гарної природи, що доводиться над нею трястися, не те що в нас — красивих гір просто навалом. (сарказм)

29.

30.

31.

32. Наскільки я розумію, десь тут хочуть встановлювати вітрогенератори, проти чого активно виступають природозахисники, адже встановлення кожного 100-метрового вітряка це чимале будівництво, це сотні кубометрів бетону для фундаменту, сотні вантажівок, сервісні дороги та інше. Все це непоправно змінить ландшафт та перетворить цю місцевість на щось геть інше.

33.

34.

35.

36. З’їдаємо по канапці та йдемо в сторону метеостанції.

37.

38.

39.

40. Стихійне сміттєзвалище біля метеостанції.

41.

42.

43. Спускаємося донизу. Я трохи матрасник, тому на спуску мої коліна мало не вмерли)

44.

45.

46.

47.

48. Цікаво, як тут ситуація з висадкою молодих дерев на заміну зрізаним?

49.

50. На цьому все. Знову хочу в гори. Там класно.

Originally published at https://alex-shutyuk.livejournal.com.